Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/1597
Title: Новітні селекційно–генетичні методи у племінній роботі з миргородською породою свиней
Authors: Цибенко, Володимир Григорович
Ващенко, Павло Анатолійович
Саєнко, Артем Михайлович
Балацький, Віктор Миколайович
Шаферівський, Богдан Сергійович
Keywords: свинарство
миргородська порода
селекція
днк-маркери
прогнозування
лінійна модель
Issue Date: 2018
Publisher: Національна академія аграрних наук України, Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН
Abstract: Генеалогічна структура миргородської породи станом на 2018 рік складається з 6 ліній кнурів та 11 родин свиноматок. Вісім найбільших родин породи складають 89,3% від загальної кількості маточного поголів’я. Проведене нами ДНК–типування тварин чотирьох найбільш чисельних ліній, що представляють породу, за локусами RYR1 та IGF2 виявило, що у піддослідних тварин поліморфізм відсутній, тобто використати ці ДНК–маркери в селекційній роботі з даною вибіркою не являється можливим. За маркером MC4R в досліджуваній вибірці були присутні тварини з генотипами АА та GA, причому гетерозиготні тварини GА складають 50%, що дає можливість для проведення маркерної селекції на збільшення частоти алеля G MC4R, який зв’язаний з меншою товщиною підшкірного сала. Встановлено, що тварини з генотипом GA в порівнянні з АА достовірно відрізнялися більш низьким віком досягнення маси 100 кг (на 6,5%), меншою товщиною шпику (на 10,6%) і більшою площею «м’язового вічка» (на 8,1%). Племінну цінність піддослідних тварин визначали за двома моделями BLUP як з використанням даних типування за маркером MC4R у якості фіксованого фактору, так і без урахування даного маркера. Прогнозується, що нащадки тварин лінії Дніпра будуть мати найвищу площу „м’язового вічка” але, в той же час, матимуть дещо гірші результати за двома іншими ознаками. Тварини лінії Ловчика при оцінці за моделлю, в якій враховувався фактор генотипу, за всіма трьома ознаками отримали оцінки які відповідають бажаному напряму селекції (зменшення віку досягнення маси 100 кг та товщини шпику і підвищення площі „м’язового вічка”), що можна буде використати в подальшій племінній роботі. Встановлено, що між результатами оцінювання отриманими за різними моделями існує тісний кореляційний зв’язок, а за ознакою „площа м’язового вічка” навіть „дуже тісний” (за шкалою Чеддока). Таким чином, результати ДНК–типування за геном MC4R можуть бути використані для підвищення точності оцінки при визначенні племінної цінності методом BLUP за ознаками вік досягнення маси 100 кг та товщина шпику.
URI: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/1597
ISSN: 0371–4365
Appears in Collections:Фахові видання

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Зб_71.pdf592.53 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.