Кафедра будівництва та професійної освіти

Permanent URI for this community

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/13832

Browse

Now showing 1 - 20 of 39

Preparation of future teachers of natural sciences for research activities
(2020) Onipko, V. V.; Sherstiuk, O.; Оніпко, Валентина Володимирівна
The article describes the scientific basis for the formation of research competence of future teachers of natural sciences, substantiates the need for research to understand the essence of social, economic, and environmental phenomena, innovative solutions to professional problems. It is substantiated that research activity in a higher pedagogical educational institution is an essential objective condition for the holistic professional competence formation of a science teacher, which ensures the development of the research competence as an important quality of a modern specialist. The research of Ukrainian scientists on the formation of research competence of future teachers is analyzed, and the requirements of the National Qualifications Framework are highlighted, on the basis of which the category ‘research competence of future teachers of natural sciences’ is defined as an integrative quality of personality that characterizes their readiness to solve research (search, design, consulting, organizational and managerial) tasks by applying methods of scientific knowledge, application of the diagnostic approach in educational, scientific, natural and managerial activities and which is expressed in the unity of value-motivational, cognitive and operational components. It is proposed to understand the process of systematic accumulation of positive quantitative and qualitative changes under the formation of research competence of future teachers of natural sciences, which allow applicants for higher education to effectively carry out educational, natural science research. The peculiarities of preparation of future teachers for research activities are considered, taking into account the following principles: scientific, systematic, a connection of theory with practice, continuity of the educational process, humanism and provide two main interrelated areas: teaching elements of research work, formation of research experience; actual research, which is conducted under the guidance of teachers. The system of preparation for research activities of future teachers of natural sciences is characterized, which is characterized by openness, dynamism, manageability, flexibility and provides three main components: theoretical, organizational, and methodological, and practical.
Problems of overweight and obesity among students at general secondary educational institutions
(2021) Shmyhol, I.; Hrytsai, N.; Onipko, V. V.; Оніпко, Валентина Володимирівна
In many countries around the world, about 63% of deaths are caused by chronic noncommunicable diseases. Obesity is one of the factors in the development of a number of noncommunicable diseases (cardiovascular, diabetes, etc.). It is the most common metabolic disease among people of all ages in all countries. The WHO (the World Health Organization) recognized obesity as a new non-communicable «epidemic» of our time. Despite the fact, that noncommunicable diseases kill adults more frequently, the predisposition to risk factors begins in childhood and its negative consequences accumulate throughout the lifespan. That is why regular monitoring of the prevalence of overweight and obesity among children and adolescents is relevant and appropriate. Materials and methods. 340 schoolchildren, including 196 boys aged 8-16 and 144 girls aged 8-15 research took part in the research. Analysis of the prevalence of overweight and obesity among schoolchildren was carried out using anthropometric data (body weight and height) and the calculation of the body mass index, taking into account the standards of the percentiles. Results and conclusions. The results of the study during 2017-2020 showed that a higher prevalence of overweight and obesity was observed in boys aged 8-12 years and girls aged 8-11 years. The predominance of overweight and obese people among girls or boys cannot be stated unequivocally, because of a disproportion throughout the years. In 2017 and 2020, a higher percentage of overweight people was observed among boys, in 2018-2019 - among girls. The prevalence of obesity in 2017-2018 was higher among girls, in 2019-2020, respectively, among boys. It was also found that the percentage of obese and overweight schoolchildren during the study period was high. In 2020 there was a significant increase of obese and overweight schoolchildren in comparison with previous years.
Professional Mobility of the Manager of a Secondary Education Institution as the Basis of His or Her SelfDevelopment
(2021) Kravchenko, L.; Bilyk, N.; Onipko, V. V.; Plachynda, T.; Zavitrenko, A.; Оніпко, Валентина Володимирівна
The article provides a substantiation of the essence of the concept of «development of professional mobility of the manager of a secondary education institution». It is provided that the process of development of professional mobility of a school manager will be effective on the basis of its organizers and the public understanding the connection of such mobility, self-development of the specialist during life and professional mobility to strengthen the intellectual and educational environment of Ukrainian secondary education institutions. The purpose of the study was to find out the possibilities of identifying and influencing the educational manager's self-development traits by analyzing publications of scientific pedagogical journals made by different groups of authors in order to improve the professional mobility of the manager by means of training at a pedagogical university and institute of postgraduate pedagogical education. The article is empirical and is based on a secondary analysis of significant theoretical positions of Ukrainian and foreign authors. The research is based on the author's method of content analysis of pedagogical publications of two Ukrainian scientific journals with the addition empirical (questioning, observation, expert evaluation) and statistical (computer quantization of content, mathematical quantitative and qualitative data analysis) methods. The study concludes that the proposed approach to the study of the content of pedagogical publications and the use of this data to improve programs for the development of professional mobility of managers of secondary education institutions, the construction of individual trajectories of their self-development.
STEM-орієнтований підхід до навчання у підготовці майбутніх учителів природничих наук
(2020) Оніпко, Валентина Володимирівна;
Під впливом сучасних соціальних та економічних реалій відбувається становлення нової парадигми педагогічної освіти, яка вимагає кардинального переосмислення теоретичних положень підготовки професіонала освітньої сфери. Зміни в освіті, передбачені в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті, концепції «Нової української школи», спрямовано на підвищення інтелектуального потенціалу держави та забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, зазначено, що «педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти». Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти потребує підготовки нового покоління творчо мислячих, професійно компетентних вчителів природничих наук. Одним із актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничого профілю освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання, який виявляється у поєднанні міждисциплінарних практик до вивчення природничих дисциплін, підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності, а саме: компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, екологічна грамотність і здорове життя, що гармонійно поєднується системою STEM освіти.
Актуальність запровадження інноваційних технологій у освітній процес
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Шпилька, Микола Миколайович
На сьогодні традиційна підготовка фахівців, що орієнтується на формування знань, навичок і умінь у предметній області, все більше відстає від сучасних вимог. Основою сучасної освіти повинні бути не тільки навчальні дисципліни, але і способи мислення та діяльності студентів. Завданням будь-якого ВНЗ окрім випуску фахівців з високим рівнем підготовки є і задіяння студентів уже в процесі навчання в розробку принципово нових технологій, їх адаптація до реальних умов виробничого середовища. У той же час у процесі навчання важливо розвивати у студентів такі здібності як: творча активність, креативне мислення, вміння оцінювати, раціоналізувати, швидко адаптуватися до мінливих потреб ринку.
Бінарний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх аграріїв
(2022) Оніпко, Валентина Володимирівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна
В умовах реформування національної системи освіти особлива увага приділяється вдосконаленню змісту та технологіям професійної підготовки майбутніх аграріїв, пошуку нестандартних і практико-орієнтованих форм і методів освітньої діяльності. Траєкторія набуття агрономічної професії передбачає відповідність актуальним запитам держави, суспільства й стейкхолдерів, що обумовлює підвищення вимог до гносеологічної та практичної складової підготовки у професійному навчанні майбутніх фахівців, підготовку компетентних агрономів, здатних професійно розв’язувати широке коло проблем та задач у процесі вирощування сільськогосподарських культур шляхом розуміння та використання як теоретичних, так і практичних методів; управляти комплексними діями або проектами, нести відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах тощо.
Глобалізація вищої освіти – переваги і недоліки
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Шпилька, Микола Миколайович
Глобалізація є процесом інтеграції людства в єдине ціле, характеризує нову епоху розвитку людства – епоху глобального світу. Основним двигуном прогресу і найбільшою цінністю у світі визнаються знання, тому вища школа кожної держави, що прагне до поступального розвитку, повинна відповідати деяким загальним для всього світу вимогам, щоб відповідати тим умовам, які на освіту покладають і нова система економіки, і нова система міжнародного устрою. Всі ці вимоги втілилися в тих напрямках глобалізації, які зараз впливають на розвиток і існування вищої освіти в усьому світі, незважаючи на те, наскільки природні ці напрямки розвитку для кожної системи освіти.
Деонтологічні аспекти науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров'я
(2022) Оніпко, Валентина Володимирівна; Білаш, Сергій; Білаш, Валентина ; Біланов, Олег
У статті з урахуванням деонтологічних аспектів освітнього процесу здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я розглянуто особливості організації та зразки науково-дослідницької діяльності здобувачів Полтавського державного медичного університету; обґрунтовано доцільність використання позааудиторних форм наукової роботи на прикладі функціонування студентського наукового товариства як необхідного складника процесу формування професійної компетентності майбутніх лікарів до саморозвитку й самореалізації. Систематизовано основні засади медичної деонтології, яка враховує три види норм: моральні як об’єкт вивчення професійної етики; деонтологічні, що передаються усно й проявляються в спілкуванні, стосунках; юридичні, які дозволяють сформувати професійну компетентність здобувачів вищої медичної освіти на підставі логічного права медиків на професійну гідність і честь та містять нормативні принципи поведінки лікаря. Визначено незаперечні принципи науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців у галузі охорони здоров’я: деонтологічна орієнтація пізнання, об’єктивність наукової позиції, що забезпечує загальнолюдську значущість висновків науки; відповідальність молодих науковців, які займаються розробками математичних моделей захворювань і визначають спільно з лікарем методи лікування; врахування загального й індивідуального в творчості наукового колективу; неможливість протиставляти техніку й технічний прогрес лікарському мисленню, досвідові, особистісним якостям. Проведено висновки стосовно того, що найважливішою деонтологічною якістю майбутнього лікаря-дослідника є сукупність належних моральних норм, обумовлених професійною діяльністю, дбайливе ставлення до хворого та високий професіоналізм, прагнення постійно підвищувати власну професійну кваліфікацію та наукову грамотність; що медична деонтологія в процесі науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я виражається в науково-етичному потенціалі, в потребі самовдосконалення в умовах подальшої професійної діяльності. У перспективах дослідження – перегляд деонтологічних аспектів науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я з метою комплексного підходу до інтеграції науково-практичної медицини та професійної деонтології.
Деонтологічні аспекти науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я
(2022) Оніпко, Валентина Володимирівна; Білаш, С.; Білаш, В.; Біланов, О.
У статті з урахуванням деонтологічних аспектів освітнього процесу здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я розглянуто особливості організації та зразки науково-дослідницької діяльності здобувачівПолтавського державного медичного університету; обґрунтовано доцільність використання позааудиторних форм наукової роботи на прикладі функціонування студентського наукового товариства як необхідного складника процесу формування професійної компетентності майбутніх лікарів до саморозвитку й самореалізації. Систематизовано основні засади медичної деонтології, яка враховує три види норм: моральні як об’єкт вивчення професійної етики; деонтологічні, що передаються усно й проявляються в спілкуванні, стосунках; юридичні, які дозволяють сформувати професійну компетентність здобувачів вищої медичної освіти на підставі логічного права медиків на професійну гідність і честь та містять нормативні принципи поведінки лікаря. Визначено незаперечні принципи науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців у галузі охорони здоров’я: деонтологічна орієнтація пізнання, об’єктивність наукової позиції, що забезпечує загальнолюдську значущість висновків науки; відповідальність молодих науковців, які займаються розробками математичних моделей захворювань і визначають спільно з лікарем методи лікування; врахування загального й індивідуального в творчості наукового колективу; неможливість протиставляти техніку й технічний прогрес лікарському мисленню, досвідові, особистісним якостям.Проведено висновки стосовно того, що найважливішою деонтологічною якістю майбутнього лікаря-дослідника є сукупність належних моральних норм, обумовлених професійною діяльністю, дбайливе ставлення до хворого та високий професіоналізм, прагнення постійно підвищувати власну професійну кваліфікацію та наукову грамотність; що медична деонтологія в процесі науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я виражається в науково-етичному потенціалі, в потребі самовдосконалення в умовах подальшої професійної діяльності. У перспективах дослідження – перегляд деонтологічних аспектів науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я з метою комплексного підходу до інтеграції науково-практичної медицини та професійної деонтології.Ключові слова:професійна підготовка, галузь охорони здоров’я, здобувачі вищої освіти, деонтологічна культура, науково-дослідницька діяльність, позааудиторні форми науково-дослідницької діяльності.
Дидактична сутність біологічних екскурсій
(2021) Оніпко, Валентина Володимирівна; Ханнанова, Олеся; Максименко, Наталія Тарасівна
Біологічна екскурсія є ефективною формою рекреаційної діяльності, що сприяє формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів природничих наук, біології та основ здоров’я. Яка забезпечує готовність здобувачів освіти до формування природознавчої компетентності учнів у процесі засвоєння системи інтегрованих знань про природу та людину, основ екологічних знань, вивчення способів навчальнопізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи на уроках та в позакласній роботі. Екскурсії дозволяють забезпечити ряд суттєвих дидактичних функцій: вироблення системи природничих уявлень і понять, відповідних умінь та навичок; реалізацію принципу наочності навчання, здобувачі освіти активно пізнають навколишній світ під час безпосереднього контакту з ним, здійснюють спостереження в природних умовах, яке дозволяє ознайомитися з ознаками природних об’єктів, безпосередньо ознайомитися з біометричними, фізіологічними, органолептичними показниками (формою, величиною, кольором, розміром характером поверхні, тощо), сприяння поширенню наукових знань, що реалізується завдяки тому, що зміст екскурсії викладається відповідно з досягненнями певної галузі сучасної науки; поєднання теоретичних знань із практикою під час цілеспрямованого показу об'єктів; здійснення культурного розвитку особистості; забезпечення екологічного, валеологічного виховання, прищеплення бережливого ставлення до природи, звернення уваги на раціональне використання її багатств, можливі наслідки негативного впливу людини на природу
Засоби регулювання параметрів пневматичної підвіски АТЗ
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Шпилька, Микола Миколайович
Завжди актуальною була і залишається проблема бездоріжжя українських шляхів. Зважаючи на це автотранспортний засіб повинен мати підвіску, яка б забезпечувала: з одного боку  оптимальну прохідність, а з іншого  плавність ходу. Цим вимогам може відповідати лише підвіска з пневматичним пружним елементом.
Застосування особистісно зорієнтованої технології у процесі підготовки майбутніх фахівців спеціальності геодезія та землеустрій
(Полтавський державний аграрний університет, 2023) Оніпко, Валентина Володимирівна; Шевчук, Сергій Миколайович; Чувпило, Вадим Вікторович
Застосування особистісно зорієнтованої технології у процесі підготовки майбутніх фахівців спеціальності геодезія та землеустрій
Застосування проблемного методу навчання у формуванні професійної компетентності магістрів професійної освіти
(2022) Япринець, Тетяна Сергіївна; Антонець, Анатолій Вікторович
Застосування проблемного методу навчання у формуванні професійної компетентності магістрів професійної освіти
Застосування проєктної технології навчання у процесі підготовки магістрів професійної освіти
(2021) Япринець, Тетяна Сергіївна; Антонець, Анатолій Вікторович
У статті обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти застосування проєктної технології навчання у процесі підготовки магістрів професійної освіти. Відзначено переваги використання проєктного навчання, котре стимулює інтерес здобувачів вищої освіти до вирішення різноманітних виробничих завдань та ситуацій на основі раніше набутого ними досвіду, створює умови для підвищення мотивації та творчої самореалізації майбутніх магістрів, розвиває їхні інтелектуальні здібності. Виокремлено педагогічні умови реалізації проєктної діяльності майбутніми викладачами професійної освіти з урахуванням їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей. Висвітлено сутнісні характеристики класифікацій проєктів за домінантою діяльності, предметно-змістовими напрямами, характером взаємозв’язків та координування проєкту, за кількістю учасників проєкту та його тривалістю. Розкрито методичні аспекти та етапи реалізації проєктів у процесі опанування основ педагогічного менеджменту. Проведено висновки щодо того, що проєктна технологія навчання є сучасним інструментом усебічного розвитку особистості у процесі професійної підготовки майбутніх магістрів професійної освіти; її використання створює можливості поєднання традиційних методів навчання з активними та інтерактивними, дає змогу актуалізувати, інтегрувати і відпрацювати отримані знання, уміння і навички здобувачів вищої освіти, під час її реалізації викладач може використовувати сукупність пошукових, дослідницьких та творчих дидактичних засобів. Застосування проєктної технології у процесі професійної підготовки магістрів професійної освіти створює всебічні можливості для формування фахових знань та вмінь, умінь і навичок самоорганізації у власній педагогічній діяльності, розвитку критичного мислення, здатності до інформаційного пошуку та інноваційної діяльності.
Міждисциплінарні електронні проєкти як засіб організації самостійної роботи бакалаврів з професійної освіти аграрного профілю
(2023) Антонець, Анатолій Вікторович; Оніпко, Валентина Володимирівна; Япринець, Тетяна Сергіївна
Зростаючі потреби вітчизняного ринку праці у висококваліфікованих фахівцях аграрної галузі зумовлюють необхідність якісної підготовки сучасного викладача професійної освіти аграрного профілю. Одним із шляхів ефективного формування фахових компетентностей майбутніх педагогів є ефективна організація їх самостійної роботи.
Особливості виховної роботи зі студентами педагогічних вишів
(2021) Максименко, Наталія Тарасівна; Оніпко, Валентина Володимирівна
Виховання майбутніх вчителів має свої особливості. Сучасний вчитель не тільки професіонал, але і носій духовно етичних засад, що передбачає наявність високої особистої культури, загальну і політичну грамотність, орієнтацію в інтелектуальному житті людства, шанобливе ставлення до національних і релігійних поглядів, комунікабельність незалежно від місця існування, здатність до самоосвіти і самовиховання, творчу діяльність. Вчитель це не тільки спеціальність, а й покликання, яке вимагає особливих якостей особистості. Формування необхідної духовно моральної культури лежить в основі виховної діяльності в підготовці фахівців в навчальному закладі педагогічного профілю. У сучасній освіті посилюється значення морально етичного фактору.
Особливості застосування проєктного менеджменту в підготовці магістрів професійної освіти
(2021) Костенко, Олена Михайлівна; Япринець, Тетяна Сергіївна
У статті розкрито особливості застосування проєктного менеджменту в підготовці магістрів професійної освіти. Розглянуто теоретичні аспекти проєктного менеджменту як технології трансформації освіти. Обґрунтовано актуальність використання технології проєктного менеджменту у підготовці обраної категорії фахівців. Досліджено основні переваги проєктного підходу як методологічної основи трансформації професійної освіти, що дозволяє встановити баланс між академічними знаннями та практичними вміннями здобувачів вищої освіти. Потрактовано «проєктний менеджмент» в освіті як управлінську діяльність викладача-менеджера, спрямовану на створення сприятливих умов розробки й виконання проєктів як специфічної професійної діяльності, зорієнтованої на короткострокову мету. Розглянуто соціально-культурне проєктування як інноваційну, творчу діяльність майбутніх викладачів професійної освіти, спрямовану на виявлення причин виникнення соціокультурних проблем, аналіз реального стану об’єкта, розробку шляхів і засобів досягнення проєктної мети. З’ясовано основні показники вільного володіння методами проєктного менеджменту: знання принципів і методів управління проєктом (планування, організація, складання графіків виконання, контроль за здійсненням етапів проєкту, управління просуванням для досягнення мети, відстеження результатів); досвід у галузі управління – застосування управлінських умінь створення команди та її діяльності для досягнення цілей організації, з урахуванням конкретних умов. Проведено висновки щодо того, що зазначена технологія забезпечує позитивну динаміку рівнів професійної компетентності як здобувача вищої освіти, так і керівника освітньої програми та керівника закладу освіти. Це дає підстави для твердження, що успішність життєдіяльності закладу освіти, його конкурентоспроможність можна забезпечити, використовуючи методи проєктного менеджменту в підготовці майбутніх магістрів професійної освіти, а такий підхід сприятиме інноваційному розвиткові закладів освіти в постійно змінюваному освітньому середовищі.
Особливості практичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців у сучасних умовах університетської освіти
(2021) Оніпко, Валентина Володимирівна; Винничук, Рената
У статті розкрито особливості практичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців у сучасних умовах університетської освіти, актуалізовано проблему практичної підготовки майбутніх фахівців, що поєднує в собі принципи як знаннєвої, так і практико зорієнтованої парадигми, сукупність яких дає можливість зберегти фундаментальність вищої освіти в опорі на накопичення досвіду практичної діяльності та сформувати професійно мобільного фахівця. Охарактеризовано практику здобувачів вищої освіти як невід’ємну складову процесу підготовки фахівців в університетах, що проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, сфери обслуговування, державного управління з метою оволодіння здобувачами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їхньої майбутньої професії, формування у них на базі знань, професійних умінь і навичок алгоритмів прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання у здобувачів вищої освіти потреби систематично поновлювати знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Акцентовано на необхідності внесення змін до системи існуючих практик на організаційно-змістовому та методичному рівнях, що дозволяють, з одного боку, зберегти фундаментальні, традиційні, науково обґрунтовані підходи до організації практичної підготовки здобувачів вищої освіти, а з іншого – вдосконалити та оновити сучасні підходи до підготовки професійно-мобільного фахівця, що дозволяє саме практичний компонент підготовки. З’ясовано, що модернізація виробничої практики пов’язана з широким використанням інноваційних технологій (контекстне та дуальне навчання) в поєднанні з позитивно зарекомендованими традиційними формами й методами навчання. Зміст практичного складника професійної підготовки зорієнтовано на виконання здобувачами комплексу потреб, спрямованих на вирішення завдань формування професійної мобільності, а також на оволодіння ними необхідними компетентностями, коли майбутні фахівці завдяки переходу від однієї базової форми діяльності до іншої отримують більш розвинуті практичні навички застосування навчальної та наукової інформації відповідно функцій здійснення навчальної, квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності, оволодівають реальним професійним досвідом, отримуючи можливості природного входження в професію.
Особливості практичної підготовки майбутніх фахівців із геодезії в сучасних умовах університетської освіти
(2023) Маренич, Микола Миколайович; Оніпко, Валентина Володимирівна
У статті розкрито особливості практичної підготовки майбутніх фахівців із геодезії в сучасних умовах університетської освіти, актуалізовано проблему такої підготовки майбутніх фахівців, що поєднує в собі принципи як знаннєвої, так і практико зорієнтованої парадигми, сукупність яких дає можливість зберегти фундаментальність вищої освіти в опорі на накопичення досвіду практичної діяльності та сформувати професійно мобільного фахівця. Охарактеризовано специфіку практичного компонента професійної підготовки здобувачів освітньо-професійної програми Геодезія та землеустрій першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в умовах університетської освіти, яка свідчить, що процес підготовки майбутніх фахівців організовано в різних формах продуктивної та творчої пошукової діяльності. З’ясовано, що зміст практичної складової професійної підготовки забезпечує формування професійної мобільності, а також оволодіння здобувачами значущими професійними компетентностями, спрямовано на виконання ними комплексу завдань: набуття умінь і первинних практичних навичок роботи з аналоговими геодезичними приладами, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості освітнього процесу, закріплення інтегрованих геодезичних знань, виконання комплексу польових геодезичних робіт, способів та правил використання карт у вирішенні наукових та практичних фахових задач (навчальна практика на І курсі); комплексне опанування геодезичними методами розв’язання різних прикладних завдань, вивчення геодезичного забезпечення виконання робіт у землеустрої та будівництві, отримання практико зорієнтованих знань будови, принципів роботи, юстування, навичок роботи з сучасними геодезичними приладами, оволодіння технікою геодезичних вимірювань і побудов, нової геодезичної техніки у виробничих умовах (навчальна практика з геодезії); набуття досвіду фахової діяльності, отримання досвіду проведення топографо-геодезичних робіт та практичних навичок виконання проєктно-вишукувальних робіт; збору, вивчення й оцінки економічних, статистичних, планово-картографічних та інших матеріалів; установлення на місцевості меж; геодезичної зйомки та коректування планів землекористувань і землеволодінь, виконання землевпорядних та земельно-кадастрових робіт (виробнича практика); компетентнісного узгодження із замовленням на фахівця, формування інтегрованих знань, набутих у процесі вивчення дисциплін фахового спрямування, отримання навичок виконання самостійного дослідження, розвиток професійних компетентностей, пов’язаних із вирішенням прикладних проблем у галузях землевпорядкування, геодезії, геоінформатики, підготовка до виконання кваліфікаційної роботи (переддипломна практика). Доведено, що майбутні геодезисти завдяки переходові від однієї базової форми діяльності до іншої отримують більш розвинуті практичні навички застосування навчальної та наукової інформації, реалізації засобів здійснення квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності, оволодівають реальним професійним досвідом, отримуючи можливості природного та ефективного входження в професію.
Особливості професійної підготовки майбутніх викладачів професійної освіти
(2023) Антонець, Анатолій Вікторович; Япринець, Тетяна Сергіївна; Оніпко, Валентина Володимирівна
Реформування професійної (професійно-технічної) освіти в умовах сьогодення є пріоритетним завданням національного рівня, яке має на меті підготовку висококваліфікованого, мобільного фахівця, здатного швидко реагувати на виклики суспільства та запити стейкхолдерів, що є можливим, між іншим, за умови якісного кадрового забезпечення. Складні соціальні та освітні зміни в структурі та змісті освітнього процесу,реалізація компетентнісного, практико зорієнтованого підходів при підготовці фахівців аграрного сектору, розмаїття дедалі більших вимог до результатів підготовки аграріїв, упровадження нових засобів навчання – усе це змушує усвідомлювати необхідність підвищення освітньої кваліфікації, збільшення та збагачення професійної культури та компетентності майбутніх викладачів професійної освіти. Дедалі очевиднішим постає завдання формування професійної особистості майбутнього викладача закладів професійної (професійно-технічної) освіти аграрного сектору, який усвідомлює внутрішню логіку і закономірності освітнього процесу як основу своєї професійної самореалізації

Browse

Browsing Кафедра будівництва та професійної освіти by Title

Results Per Page

Sort Options