Кафедра будівництва та професійної освіти
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра будівництва та професійної освіти by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 39
Results Per Page
Sort Options
Item Упровадження здоров’язбережувальних технологій у закладах освіти(2018) Оніпко, Валентина Володимирівна; Дяченко-Богун, МаринаРозглянуто основні поняття щодо підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до реалізації здоров’язбережувальних технологій в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Встановлено, що дефініція визначень, змісту і сутності основних понять є важливим аспектом процесу здоров’язбережувальної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих навчальних закладах. Наголошується, що грамотне впровадження здоров’язбережувальних технологій залежить від професійної готовності педагогів до цілеспрямованої роботи з профілактики та оздоровлення школярів.Item Формування ціннісних орієнтацій магістрів гуманітарної галузі в процесі фахової підготовки(2020) Винничук, Рената; Кравченко, Любов; Оніпко, Валентина Володимирівна; Плачинда, Тетяна ; Бухун, АндрійУ статті на засадах аксіологічного, компетентнісного, контекстного і діагностичного наукових підходів розглядається проблема становлення і розвитку сучасних освітніх цінностей у свідомості й діяльності українських здобувачів вищої освіти, зокрема – в магістратурах закладів вищої освіти з гуманітарних спеціальностей. Наведено результати діагностувального зрізу у формі анкетування здобувачів вищої освіти і викладачів, проведеного для з’ясування стану сформованості аксіологічного тезаурусу в магістрантіів-гуманітаріїв. Виокремлено рівневі групи магістрантів та запропоновано висновок із рекомендацією про необхідність добору методів, засобів і форм впливу на освітні цінності майбутніх фахівців гуманітарної сфери – культурологів, філософів, філологі.На підставі теоретичного пошуку, експериментального обстеження та узагальнення матеріалів у перспективах дослідження визначено розроблення аксіологічних засад контекстно-професійної моделі підготовки майбутніх магістрантів гуманітарної галузі, до яких належать: мета (формування професійної готовності на основі системи компетентностей, відповідна практична спрямованість процесу навчання), ціннісні основи (прагматичність, зв’язок із роботодавцями, система термінальних та інструментальних цінностей), принципи (самостійність у навчанні; формування змісту навчання через проблеми пізнавального, професійного, комунікативного, організаційного, аксіологічного характеру; цілісне включення здобувачів вищої освіти в навчально-пізнавальну і науково-дослідницьку діяльність; відкритість і свобода вибору ними власних дій; формування рефлексивної позиції у ставленні до себе як до суб’єкта фахової діяльності), відбір змісту (міждисциплінарність, контекстність). Доведено, що освітнє середовище формування ціннісних орієнтацій має бути заснованим на принципах: аксіології та відкритого навчання: опори на інформаційні технології; проєктування сучасного змісту освіти; розроблення інноваційних методик розвитку ціннісного компоненту професійних компетентностей; зміни традиційної ролі викладача як транслятора знань і освоєння ним ролі наставника, старшого колеги, консультанта, наукового керівника.Item STEM-орієнтований підхід до навчання у підготовці майбутніх учителів природничих наук(2020) Оніпко, Валентина Володимирівна;Під впливом сучасних соціальних та економічних реалій відбувається становлення нової парадигми педагогічної освіти, яка вимагає кардинального переосмислення теоретичних положень підготовки професіонала освітньої сфери. Зміни в освіті, передбачені в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті, концепції «Нової української школи», спрямовано на підвищення інтелектуального потенціалу держави та забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, зазначено, що «педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти». Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти потребує підготовки нового покоління творчо мислячих, професійно компетентних вчителів природничих наук. Одним із актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничого профілю освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання, який виявляється у поєднанні міждисциплінарних практик до вивчення природничих дисциплін, підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності, а саме: компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, екологічна грамотність і здорове життя, що гармонійно поєднується системою STEM освіти.Item Preparation of future teachers of natural sciences for research activities(2020) Onipko, V. V.; Sherstiuk, O.; Оніпко, Валентина ВолодимирівнаThe article describes the scientific basis for the formation of research competence of future teachers of natural sciences, substantiates the need for research to understand the essence of social, economic, and environmental phenomena, innovative solutions to professional problems. It is substantiated that research activity in a higher pedagogical educational institution is an essential objective condition for the holistic professional competence formation of a science teacher, which ensures the development of the research competence as an important quality of a modern specialist. The research of Ukrainian scientists on the formation of research competence of future teachers is analyzed, and the requirements of the National Qualifications Framework are highlighted, on the basis of which the category ‘research competence of future teachers of natural sciences’ is defined as an integrative quality of personality that characterizes their readiness to solve research (search, design, consulting, organizational and managerial) tasks by applying methods of scientific knowledge, application of the diagnostic approach in educational, scientific, natural and managerial activities and which is expressed in the unity of value-motivational, cognitive and operational components. It is proposed to understand the process of systematic accumulation of positive quantitative and qualitative changes under the formation of research competence of future teachers of natural sciences, which allow applicants for higher education to effectively carry out educational, natural science research. The peculiarities of preparation of future teachers for research activities are considered, taking into account the following principles: scientific, systematic, a connection of theory with practice, continuity of the educational process, humanism and provide two main interrelated areas: teaching elements of research work, formation of research experience; actual research, which is conducted under the guidance of teachers. The system of preparation for research activities of future teachers of natural sciences is characterized, which is characterized by openness, dynamism, manageability, flexibility and provides three main components: theoretical, organizational, and methodological, and practical.Item Формування дослідницьких компетентностей учнів під час екскурсій із біології(2020) Гриньова, М. В.; Оніпко, Валентина Володимирівна; Купріян, К. В.У пропонованому навчально-методичному посібнику подані матеріали, розроблені викладачами природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Практикум базується на циклі екскурсій, які охоплюють біологічні об’єкти, що вивчаються у всіх розділах методики навчання біології. Кожне заняття містить теоретичну та практичну частину (дидактичну і методичну складову). Корисною є рубрика «на замітку майбутньому вчителю», яка включає регіональний, довідковий матеріал, опрацювання літературних даних. Використання пропонованого посібника дає можливість для ґрунтовної підготовки і проведення екскурсій та опрацювання одержаного матеріалу. Посібник може бути використаний студентами, магістрами, методистами інституту післядипломної педагогічної освіти, вчителями шкіл різних типів та викладачами педуніверситетів.Item Принципи проєктування змісту професійно-спрямованої інформаційно-комунікаційної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання(2020) Оніпко, Валентина Володимирівна; Максименко, Наталія Тарасівна; Литвин, ВіталійУ статті здійснено обґрунтування теоретичних та методичних засад модернізації змісту професійної освіти і навчання, охарактеризовано сучасні принципи проєктування змісту професійної освіти при підготовці майбутніх педагогів у галузі аграрного виробництва На основ теоретичного аналізу та з урахуванням особливостей і вимог до інформаційно-комунікаційної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в галузі аграрного виробництва обрано критерії відбору та побудови змісту професійноспрямованої інформаційно-комунікаційної підготовки педагогів професійного навчання: детермінації цього змісту структурою професійної діяльності і об’єкта (предмета) вивчення; функціональної повноти; мінімуму необхідного змісту; міждисциплінарного забезпечення та професійної доцільності; відповідності складності часові, відведеному на засвоєння змісту, встановленим методам; типовість; ефективність елементів організованого процесу підготовки для мотивації майбутніх фахівців до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності; актуальності; відповідності змісту наявному навчально-методичному забезпеченню занять. Доведено необхідність використання запропонованих критеріїв як інструменту оцінки та відбору змісту, що вможливлює реалізацію поставлених цілей підготовки, формування інформаційної грамотності і професіоналізму сучасного педагога професійного навчання, які можна розглядати через синтез компетентностей, які містять наочно-методичний, психолого-педагогічний та ІКТ-складники.Item Professional Mobility of the Manager of a Secondary Education Institution as the Basis of His or Her SelfDevelopment(2021) Kravchenko, L.; Bilyk, N.; Onipko, V. V.; Plachynda, T.; Zavitrenko, A.; Оніпко, Валентина ВолодимирівнаThe article provides a substantiation of the essence of the concept of «development of professional mobility of the manager of a secondary education institution». It is provided that the process of development of professional mobility of a school manager will be effective on the basis of its organizers and the public understanding the connection of such mobility, self-development of the specialist during life and professional mobility to strengthen the intellectual and educational environment of Ukrainian secondary education institutions. The purpose of the study was to find out the possibilities of identifying and influencing the educational manager's self-development traits by analyzing publications of scientific pedagogical journals made by different groups of authors in order to improve the professional mobility of the manager by means of training at a pedagogical university and institute of postgraduate pedagogical education. The article is empirical and is based on a secondary analysis of significant theoretical positions of Ukrainian and foreign authors. The research is based on the author's method of content analysis of pedagogical publications of two Ukrainian scientific journals with the addition empirical (questioning, observation, expert evaluation) and statistical (computer quantization of content, mathematical quantitative and qualitative data analysis) methods. The study concludes that the proposed approach to the study of the content of pedagogical publications and the use of this data to improve programs for the development of professional mobility of managers of secondary education institutions, the construction of individual trajectories of their self-development.Item Підготовка майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування проблемного навчання(2021) Оніпко, Валентина Володимирівна; Максименко, Наталія Тарасівна; Лень, Рімма ВолодимирівнаУ статті автором встановлено специфіку забезпечення здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок, усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє та оточуючих. шляхом впровадження методичних інновацій вчителями Біології та основ здоров’я, що сприятимуть участі в пошуку нових знань, зокрема, прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина.. Розглянуто особливості застосування проблемного методу навчання та психолого-педагогічні прийоми організації та управління пізнавальною активністю майбутніх учителів при вивченні предмету «Основи здоров’я».Item Особливості практичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців у сучасних умовах університетської освіти(2021) Оніпко, Валентина Володимирівна; Винничук, РенатаУ статті розкрито особливості практичного компонента професійної підготовки майбутніх фахівців у сучасних умовах університетської освіти, актуалізовано проблему практичної підготовки майбутніх фахівців, що поєднує в собі принципи як знаннєвої, так і практико зорієнтованої парадигми, сукупність яких дає можливість зберегти фундаментальність вищої освіти в опорі на накопичення досвіду практичної діяльності та сформувати професійно мобільного фахівця. Охарактеризовано практику здобувачів вищої освіти як невід’ємну складову процесу підготовки фахівців в університетах, що проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, сфери обслуговування, державного управління з метою оволодіння здобувачами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їхньої майбутньої професії, формування у них на базі знань, професійних умінь і навичок алгоритмів прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання у здобувачів вищої освіти потреби систематично поновлювати знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Акцентовано на необхідності внесення змін до системи існуючих практик на організаційно-змістовому та методичному рівнях, що дозволяють, з одного боку, зберегти фундаментальні, традиційні, науково обґрунтовані підходи до організації практичної підготовки здобувачів вищої освіти, а з іншого – вдосконалити та оновити сучасні підходи до підготовки професійно-мобільного фахівця, що дозволяє саме практичний компонент підготовки. З’ясовано, що модернізація виробничої практики пов’язана з широким використанням інноваційних технологій (контекстне та дуальне навчання) в поєднанні з позитивно зарекомендованими традиційними формами й методами навчання. Зміст практичного складника професійної підготовки зорієнтовано на виконання здобувачами комплексу потреб, спрямованих на вирішення завдань формування професійної мобільності, а також на оволодіння ними необхідними компетентностями, коли майбутні фахівці завдяки переходу від однієї базової форми діяльності до іншої отримують більш розвинуті практичні навички застосування навчальної та наукової інформації відповідно функцій здійснення навчальної, квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності, оволодівають реальним професійним досвідом, отримуючи можливості природного входження в професію.Item Особливості застосування проєктного менеджменту в підготовці магістрів професійної освіти(2021) Костенко, Олена Михайлівна; Япринець, Тетяна СергіївнаУ статті розкрито особливості застосування проєктного менеджменту в підготовці магістрів професійної освіти. Розглянуто теоретичні аспекти проєктного менеджменту як технології трансформації освіти. Обґрунтовано актуальність використання технології проєктного менеджменту у підготовці обраної категорії фахівців. Досліджено основні переваги проєктного підходу як методологічної основи трансформації професійної освіти, що дозволяє встановити баланс між академічними знаннями та практичними вміннями здобувачів вищої освіти. Потрактовано «проєктний менеджмент» в освіті як управлінську діяльність викладача-менеджера, спрямовану на створення сприятливих умов розробки й виконання проєктів як специфічної професійної діяльності, зорієнтованої на короткострокову мету. Розглянуто соціально-культурне проєктування як інноваційну, творчу діяльність майбутніх викладачів професійної освіти, спрямовану на виявлення причин виникнення соціокультурних проблем, аналіз реального стану об’єкта, розробку шляхів і засобів досягнення проєктної мети. З’ясовано основні показники вільного володіння методами проєктного менеджменту: знання принципів і методів управління проєктом (планування, організація, складання графіків виконання, контроль за здійсненням етапів проєкту, управління просуванням для досягнення мети, відстеження результатів); досвід у галузі управління – застосування управлінських умінь створення команди та її діяльності для досягнення цілей організації, з урахуванням конкретних умов. Проведено висновки щодо того, що зазначена технологія забезпечує позитивну динаміку рівнів професійної компетентності як здобувача вищої освіти, так і керівника освітньої програми та керівника закладу освіти. Це дає підстави для твердження, що успішність життєдіяльності закладу освіти, його конкурентоспроможність можна забезпечити, використовуючи методи проєктного менеджменту в підготовці майбутніх магістрів професійної освіти, а такий підхід сприятиме інноваційному розвиткові закладів освіти в постійно змінюваному освітньому середовищі.Item Застосування проєктної технології навчання у процесі підготовки магістрів професійної освіти(2021) Япринець, Тетяна Сергіївна; Антонець, Анатолій ВікторовичУ статті обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти застосування проєктної технології навчання у процесі підготовки магістрів професійної освіти. Відзначено переваги використання проєктного навчання, котре стимулює інтерес здобувачів вищої освіти до вирішення різноманітних виробничих завдань та ситуацій на основі раніше набутого ними досвіду, створює умови для підвищення мотивації та творчої самореалізації майбутніх магістрів, розвиває їхні інтелектуальні здібності. Виокремлено педагогічні умови реалізації проєктної діяльності майбутніми викладачами професійної освіти з урахуванням їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей. Висвітлено сутнісні характеристики класифікацій проєктів за домінантою діяльності, предметно-змістовими напрямами, характером взаємозв’язків та координування проєкту, за кількістю учасників проєкту та його тривалістю. Розкрито методичні аспекти та етапи реалізації проєктів у процесі опанування основ педагогічного менеджменту. Проведено висновки щодо того, що проєктна технологія навчання є сучасним інструментом усебічного розвитку особистості у процесі професійної підготовки майбутніх магістрів професійної освіти; її використання створює можливості поєднання традиційних методів навчання з активними та інтерактивними, дає змогу актуалізувати, інтегрувати і відпрацювати отримані знання, уміння і навички здобувачів вищої освіти, під час її реалізації викладач може використовувати сукупність пошукових, дослідницьких та творчих дидактичних засобів. Застосування проєктної технології у процесі професійної підготовки магістрів професійної освіти створює всебічні можливості для формування фахових знань та вмінь, умінь і навичок самоорганізації у власній педагогічній діяльності, розвитку критичного мислення, здатності до інформаційного пошуку та інноваційної діяльності.Item Дидактична сутність біологічних екскурсій(2021) Оніпко, Валентина Володимирівна; Ханнанова, Олеся; Максименко, Наталія ТарасівнаБіологічна екскурсія є ефективною формою рекреаційної діяльності, що сприяє формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів природничих наук, біології та основ здоров’я. Яка забезпечує готовність здобувачів освіти до формування природознавчої компетентності учнів у процесі засвоєння системи інтегрованих знань про природу та людину, основ екологічних знань, вивчення способів навчальнопізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи на уроках та в позакласній роботі. Екскурсії дозволяють забезпечити ряд суттєвих дидактичних функцій: вироблення системи природничих уявлень і понять, відповідних умінь та навичок; реалізацію принципу наочності навчання, здобувачі освіти активно пізнають навколишній світ під час безпосереднього контакту з ним, здійснюють спостереження в природних умовах, яке дозволяє ознайомитися з ознаками природних об’єктів, безпосередньо ознайомитися з біометричними, фізіологічними, органолептичними показниками (формою, величиною, кольором, розміром характером поверхні, тощо), сприяння поширенню наукових знань, що реалізується завдяки тому, що зміст екскурсії викладається відповідно з досягненнями певної галузі сучасної науки; поєднання теоретичних знань із практикою під час цілеспрямованого показу об'єктів; здійснення культурного розвитку особистості; забезпечення екологічного, валеологічного виховання, прищеплення бережливого ставлення до природи, звернення уваги на раціональне використання її багатств, можливі наслідки негативного впливу людини на природуItem Problems of overweight and obesity among students at general secondary educational institutions(2021) Shmyhol, I.; Hrytsai, N.; Onipko, V. V.; Оніпко, Валентина ВолодимирівнаIn many countries around the world, about 63% of deaths are caused by chronic noncommunicable diseases. Obesity is one of the factors in the development of a number of noncommunicable diseases (cardiovascular, diabetes, etc.). It is the most common metabolic disease among people of all ages in all countries. The WHO (the World Health Organization) recognized obesity as a new non-communicable «epidemic» of our time. Despite the fact, that noncommunicable diseases kill adults more frequently, the predisposition to risk factors begins in childhood and its negative consequences accumulate throughout the lifespan. That is why regular monitoring of the prevalence of overweight and obesity among children and adolescents is relevant and appropriate. Materials and methods. 340 schoolchildren, including 196 boys aged 8-16 and 144 girls aged 8-15 research took part in the research. Analysis of the prevalence of overweight and obesity among schoolchildren was carried out using anthropometric data (body weight and height) and the calculation of the body mass index, taking into account the standards of the percentiles. Results and conclusions. The results of the study during 2017-2020 showed that a higher prevalence of overweight and obesity was observed in boys aged 8-12 years and girls aged 8-11 years. The predominance of overweight and obese people among girls or boys cannot be stated unequivocally, because of a disproportion throughout the years. In 2017 and 2020, a higher percentage of overweight people was observed among boys, in 2018-2019 - among girls. The prevalence of obesity in 2017-2018 was higher among girls, in 2019-2020, respectively, among boys. It was also found that the percentage of obese and overweight schoolchildren during the study period was high. In 2020 there was a significant increase of obese and overweight schoolchildren in comparison with previous years.Item Формування soft skills як дескриптор якості сучасної вищої освіти(2021) Аверіна, К.; Байрамова, О.; Япринець, Тетяна СергіївнаПроблема формування soft skills посідає вагоме місце серед актуальних напрямів підготовки фахівців у різних сферах діяль- ності. Процес надання якісних освітніх послуг напряму пов’язаний із розвитком компетентностей, необхідних для працев- лаштування, самореалізації та соціальної адаптації. У статті розглянуто питання щодо висвітлення ролі й значення soft skills для професійного розвитку особистості; з’ясування точок взаємодії hard і soft skills у процесі підготовки майбутніх фахівців у різних сферах діяльності. Окремо при- вернуто увагу до питання змістовного наповнення soft skills і визначення фунда- ментального значення вказаних навичок як індикатора якості вищої освіти. Поєднуючи розвиток професійних, техніч- них (“hard skills”) і гнучких навичок (“soft skills”), зростає якість і прогресивність освітньої політики, що дозволяє досягнути високих показників у процесі формування гармоній- ної особистості, розвинути в неї навички ораторського мистецтва, взаємодії, кому- нікації, вдосконалити управлінські й лідерські якості, сформувати критичне й страте- гічне мислення. Надання можливості розвивати soft skills є свідченням прогресивної освітньої політики, яка відповідає вимогам ринку праці, кращим міжнародним практикам і стандартам. Недооцінка ролі й значення закріплення в освітній парадигмі необхідності формування універсальних навичок командної роботи значно звужує перспективи успішної соціа- лізації, побудови кар’єри й досягнення успіху студентами. Зниження рівня якості освіти є прямим наслідком невикористання сучас- них інструментів і практик, які розвивають навички міжособистісної взаємодії, лідерські й управлінські якості, універсальні й при- кладні вміння. Відзначимо, що формування гнучких навичок повинно бути орієнтиром для всіх учасників освітнього процесу, а цінності, які лежать в основі soft skills, потребують чіткого закріплення в освітніх програмах, практи- ках і стандартах. Це дозволить підвищити рівень освіти на якісно новий щабель і сфор- мувати міцні основи для розвитку особис- тості.Item Особливості виховної роботи зі студентами педагогічних вишів(2021) Максименко, Наталія Тарасівна; Оніпко, Валентина ВолодимирівнаВиховання майбутніх вчителів має свої особливості. Сучасний вчитель не тільки професіонал, але і носій духовно етичних засад, що передбачає наявність високої особистої культури, загальну і політичну грамотність, орієнтацію в інтелектуальному житті людства, шанобливе ставлення до національних і релігійних поглядів, комунікабельність незалежно від місця існування, здатність до самоосвіти і самовиховання, творчу діяльність. Вчитель це не тільки спеціальність, а й покликання, яке вимагає особливих якостей особистості. Формування необхідної духовно моральної культури лежить в основі виховної діяльності в підготовці фахівців в навчальному закладі педагогічного профілю. У сучасній освіті посилюється значення морально етичного фактору.Item Тhe key competencies of future specialists in the framework of the sustainable development concept(2021) Шевчук, Сергій Миколайович; Япринець, Тетяна Сергіївна; Palekha,O.; Kondel, V.; Cherniavskyi, T.; Myronenko, V.; Shevchuk, S. M.; Yaprynets, T. S.The article aims to identify key competencies of specialists in the context of the sustainable development concept. The method of cluster analysis was used to assess the key competencies of specialists in the context of sustainable development. The research used the OECD Skills for Jobs database (2021), which contains estimates of surplus (score from -1 to 0) and deficit (score from 0 to +1) of different skill groups of specialists in 44 EU countries, OECD, and other countries.The key competencies of specialists in the context of sustainable development include systemic, strategic, critical thinking, creativity, cooperation, integrated problem solving, empathy, interdisciplinarity. The assessment and analysis of workforce competencies across countries and the productivity of the employed prove the importance of skills development for sustainable economic development.Item Деонтологічні аспекти науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров'я(2022) Оніпко, Валентина Володимирівна; Білаш, Сергій; Білаш, Валентина ; Біланов, ОлегУ статті з урахуванням деонтологічних аспектів освітнього процесу здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я розглянуто особливості організації та зразки науково-дослідницької діяльності здобувачів Полтавського державного медичного університету; обґрунтовано доцільність використання позааудиторних форм наукової роботи на прикладі функціонування студентського наукового товариства як необхідного складника процесу формування професійної компетентності майбутніх лікарів до саморозвитку й самореалізації. Систематизовано основні засади медичної деонтології, яка враховує три види норм: моральні як об’єкт вивчення професійної етики; деонтологічні, що передаються усно й проявляються в спілкуванні, стосунках; юридичні, які дозволяють сформувати професійну компетентність здобувачів вищої медичної освіти на підставі логічного права медиків на професійну гідність і честь та містять нормативні принципи поведінки лікаря. Визначено незаперечні принципи науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців у галузі охорони здоров’я: деонтологічна орієнтація пізнання, об’єктивність наукової позиції, що забезпечує загальнолюдську значущість висновків науки; відповідальність молодих науковців, які займаються розробками математичних моделей захворювань і визначають спільно з лікарем методи лікування; врахування загального й індивідуального в творчості наукового колективу; неможливість протиставляти техніку й технічний прогрес лікарському мисленню, досвідові, особистісним якостям. Проведено висновки стосовно того, що найважливішою деонтологічною якістю майбутнього лікаря-дослідника є сукупність належних моральних норм, обумовлених професійною діяльністю, дбайливе ставлення до хворого та високий професіоналізм, прагнення постійно підвищувати власну професійну кваліфікацію та наукову грамотність; що медична деонтологія в процесі науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я виражається в науково-етичному потенціалі, в потребі самовдосконалення в умовах подальшої професійної діяльності. У перспективах дослідження – перегляд деонтологічних аспектів науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я з метою комплексного підходу до інтеграції науково-практичної медицини та професійної деонтології.Item Технологізація освітнього процесу як об'єктивна тенденція розвитку сучасної професійної освіти(2022) Оніпко, Валентина Володимирівна; Япринець, Тетяна Сергіївна; Келемеш, Антон Олександровичстатті розкрито особливості застосування технологічного підходу в підготовці магістрів професійної освіти; розглянуто теоретичні аспекти технології освітнього процесу як об’єктивну тенденцію розвитку сучасної професійної освіти; обґрунтовано технологічний потенціал фахової підготовки магістрів професійної освіти спеціалізації (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології, відображений у змісті та способах засвоєння здобувачами навчальної інформації, визначено типи технологій: соціально-освітні, виробничі та види технологій магістра професійної освіти: освітні (педагогічні), аграрно-виробничі. Досліджено основні переваги технологічного підходу як методологічної основи трансформації професійної освіти з галузі Агрономія, що дозволяє сформувати технологічну компетентність здобувачів вищої освіти, та потрактовано таку компетентність як логічне поєднання теоретичних знань, способів організації освітнього процесу в закладах професійної освіти і практичних умінь застосовувати спроєктовану освітню роботу, аналізувати й оцінювати результати підготовки. Визначено: теоретичну складову технологічної компетентності, що виявляється у сформованості професійних знань щодо цілей, засобів, компонентів педагогічного процесу, розуміння важливості добирати та впроваджувати педагогічні технології з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів освіти та специфіки аграрної галузі; практичну складову, що охоплює вміння оптимально проєктувати педагогічний процес, спрямовані на досягнення запланованого результату (співвіднесення методів, засобів і технологій з цілями навчання й індивідуальними особливостями суб’єктів підготовки). Проведено висновки стосовно того, що технологічна компетентність забезпечує позитивну динаміку рівнів професійної компетентності як здобувача вищої освіти, так і керівника освітньої програми та керівника закладу освіти, що дає підстави для твердження про успішність життєдіяльності закладу освіти, його конкурентоспроможність, яку можна забезпечити, використовуючи технології проєктного менеджменту, технологізацію процесу підготовки майбутніх магістрів професійної освіти для інноваційного розвитку закладів освіти в постійно змінюваному освітньому середовищі.Item Педагогічний менеджмент у змісті фахової підготовки магістрів професійної освіти(2022) Япринець, Тетяна Сергіївна; Безрученков, Юрій; Черняєва, ОленаСтаття присвячена удосконаленню фахової підготовки магістрів професійної освіти шляхом підвищення ефективності педагогічного менеджменту в закладах вищої освіти. Актуальність проведеного дослідження зумовлена необхідністю підготовки висококваліфікованих фахівців нового покоління, яка неможлива без органі- зації грамотного педагогічного менеджменту. Мета статті – розроблення шляхів вирішення проблем педагогічного менеджменту, які ускладнюють фахо- ву підготовку магістрів професійної освіти. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено роль педагогічного менеджменту в фаховій підготовці магістрів професійної освіти, проана- лізовано зарубіжний досвід педагогічного менеджменту в закладах вищої освіти та особливості його організації у вітчизняних освітніх закладах, визначено проблеми педагогічного менеджменту у змісті фахової підготовки магістрів професійної освіти та запропоновано шляхи їх вирішення. В процесі дослідження використані загальнонаукові методи пізнання. Поточний стан організації педагогічного менеджменту в зарубіжних та вітчизняних закладах вищої освіти визначено за допомогою методу критичного аналізу. Проблеми педагогічного менеджменту, які ускладнюють фахову підготовку магістрів професійної освіти, виявлені в процесі синтезу інформації. Шляхи вирішення даних проблем знайдені методами індукції та дедукції. За результатами дослідження встановлено, що успішність фахової підготовки магістрів професійної освіти залежить від грамотного педагогічного менеджменту, однак його організацію в закладах вищої освіти України ускладнює низка проблем: неефективна взаємодія з підприємствами, що унеможливлює отримання магістрами практичних навичок, неготовність магістрів до великого об’єму науково-дослідницької роботи, невідповідність навчальних програм сучасним вимогам, обмеженість повноважень керівників середньої ланки, низький рівень управлінської підготовки керівників закладів вищої освіти, відсутність незалежної системи управління власни- ми коштами в закладах вищої освіти. Вирішення цих проблем потребує створення центрів кар’єри, налагодження тісної співпраці з підприємства- ми, зміни умов прийому до магістратури, переорієнтації магістерських програм з пасивних форм навчання на більш практичні, розширення владних повноважень керівників середньої ланки, обов'язкове проходження курсів для формування та вдосконалення управлінських компетентностей керівників закладів вищої освіти, надання закладам вищої освіти автономії в частині розпорядження власними коштами. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів в процесі роз- роблення методології організації педагогічного менеджменту в закладах вищої освіти при підготовці магістрів професійної освіти.Item Формування проєктної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти у процесі фахової підготовки(2022) Япринець, Тетяна Сергіївна; Келемеш, Антон Олександрович; Петраш, Руслан ВасильовичУ статті представлено результати аналізу проблематики проєктної компетентності як невід’ємної складової професійної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти. Потрактовано проєктну компетентність майбутніх викладачів професійної освіти як інтегральну характеристику суб’єктів діяльності, сутність якої полягає у здатності особистості до теоретичної та практичної діяльності щодо розробки й реалізації фахових проєктів. З’ясовано сутність і структуру проєктної компетентності, визначено критерії її сформованості; доведено, що значущим засобом її формування є метод проєктів. Схарактеризовано проєкт як зорганізований викладачем і виконаний здобувачами вищої освіти комплекс дій, де вони самостійно ухвалюють рішення і є відповідальними за власний вибір, результат праці, якість творчого продукту. Виділено стадії реалізації проєкту (пошуково-дослідницька, технологічна, оформлення і оцінка результатів; захист проекту; оформлення результатів; рефлексія); встановлено, що для формування проєктної компетентності здобувачі вищої освіти мають володіти рефлексивними, дослідницькими, менеджерськими, комунікативними, презентаційними уміннями і навичками. Виокремлено взаємозалежні компоненти проєктної компетентності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінний; описано світоглядну, дослідницьку, евристичну, інтегрувальну, прогностичну, рефлексивно-оцінювальну, конструктивно- управлінську функції проєктної компетентності. Схарактеризовано змістовий, технологічний, аналітико-продуктивний блоки проєктної компетентності. Проведено висновок щодо того, що формування проєктної компетентності у майбутніх викладачів професійної освіти є багаторівневим, складним процесом, тісно взаємопов’язаним із процесом проєктування та проєктною діяльністю, який проявляється в оволодінні здобувачами вищої освіти відповідними знаннями, уміннями і навичками, виборі обґрунтованих рішень, здатності застосовувати отримані результати в конкретній професійній сфері. Рівень сформованості проєктної компетентності є одним із вагомих орієнтирів успішності випускника на ринку праці, оскільки визначає професійно-ціннісні установки й суб’єктну позицію майбутнього фахівця через систему його поглядів та установок щодо особистісного і професійного зростання.